Як приходить до тями ритейл після 100 днів вторгнення росії: втрати галузі та нові рішення

Через три місяці повномаштабної війни український ритейл відкрив більшу кількість закритих під час воєнних дій торгових точок.

За даними опитування Асоціації ритейлерів України, сотні власників та CEO підприємств по всій Україні, на 20 травня 2022 року було закрито з тих чи інших причин 18% магазинів. Це на 5% менше, ніж аналогічний показник місяць тому, коли розпочався тренд з відновлення.

Компанії зіткнулися з 10 найпоширенішими проблемами за цей час, зокрема:

  • закриття 30% торгових об’єктів (магазини, аптеки, заправки, ТРЦ) через воєнні дії;
  • знищення торгових об’єктів через військові удари;
  • збій логістики, доставки продуктів, забезпечення пальним;
  • дефіцит товарів у виробників для постачання у мережі;
  • створення карток опорних магазинів;
  • дефіцит працівників – через вимушені міграції, запис у ТРО;
  • мобілізація працівників критичної інфраструктури;
  • складна процедура оформлення імпорту харчових продуктів;
  • відсутність пільгового фінансування із боку держави (чи складність оформлення);
  • продукти критичного імпорту.
Ритейл відвойовує позиції

Після 20 травня або 86-го дня активних бойових дій, загальна картина виглядала наступним чином: з 15 263 торгових об’єктів усієї галузі вже працює 12 523.

Відсоток об’єктів, що діють, вже становить 82%, а закритих — 18%. У продуктовому рітейлі в секторі FMCG кількість закритих супермаркетів та гіпермаркетів збільшилася у квітні до березня з 978 до 1117 пікселів. Це пояснювалося оптимізацією роботи мереж: компанії залишали у роботі ті точки, де можна сформувати повноцінний асортимент, організувати своєчасне поповнення запасів і споживчий попит.

Згодом кількість працюючих магазинів почала зростати і досягла у травні позначки в 3795 магазинів проти 3463 у квітні, тим самим збільшивши їхню частку до 83% з 76% відповідно.

На даний час в Україні не працює 795 продуктових торгових точок. Рітейлери, які працюють переважно в західних і центральних регіонах країни, почуваються краще за інших і можуть не тільки зберігати мережу, а й поступово її розширювати.

За словами керівника GR-напрямку Асоціації рітейлерів України Наталії Петрівської, зараз рітейлерам необхідна як підтримка бізнесу у фінансових програмах по відшкодуванню та відновленню втрачених активів, так і програми на розвиток кожної галузі (не лише критичної інфраструктури).

«Потрібні також спрощення оподаткування, ставок ПДВ для бізнесу, доступність еквайрингу, запуск розширеної фінансової програми підтримки релокованого бізнесу, компенсації витрат компаній, які власними силами проводили релокацію, компенсація (хоча б часткова) орендних ставок, а також програми державних компенсацій для працівників вимушено переселених компаній», – наголосила Петрівська.

Читайте також: Які дії необхідно виконати для отримання компенсації ТРЦ, що постраждали?

Як мережі справляються з дефіцитом та логістикою. Приклад NOVUS та Fozzy Group

Як розповів директор юрдепартаменту мережі NOVUS Максим Бугаєв, за три місяці повномасштабної військової агресії росії компанія зіткнулася з усіма системними проблемами, що і всі великі учасники ринку.

Зокрема, було зруйновано звичні логістичні ланцюги з постачанням товарів, багато виробників скоротили або припинили діяльність, критично впала купівельна спроможність населення та зросли ціни на більшість товарних груп. Значно подорожчали послуги перевезення, вартість яких майже повністю лягла на мережу. Внаслідок ракетних атак повністю було зруйновано новий офіс компанії та знищено товарні запаси на десятки мільйонів у логістичних центрах, у Бучі та Ірпені розбито та пограбовано загарбниками магазини.

«Ми значно скоротили витрати, намагаючись максимально зберегти робочі місця та підтримуючи, де це було об’єктивно можливо, роботу магазинів. Шукаємо розуміння щодо оренди магазинів на час воєнного стану з власниками приміщень, напрацьовуємо нові умови співпраці з постачальниками. Підлаштовуємо під нові реалії асортимент», – розповів Бугаєв.

Після знищення логістичного центру в компанії змінили підхід до зберігання товару, намагаючись диверсифікувати його розташування та запобігти втраті одночасно великої кількості товарних запасів.

«Одна з невирішених проблем — неможливість оплати товарів, які не включені до переліку критичного імпорту, як наслідок, неможливість забезпечити покупців звичним для них асортиментом та продуктами, іноді навіть першою потребою. Більшість позицій щодо асортименту вдається закрити. Наразі є недолік з борщового набору (капуста, буряк, картопля), фруктів та молодих овочів», — пояснив представник NOVUS.

Магазин Novus у постраждалому ТРЦ Retroville

За попередніми підрахунками Fozzy Group, загальна шкода компанії перевищує 2,4 млрд. грн. Це і зруйновані магазини, і знищений чи розграбований товар, пошкоджені склади та завдані збитки виробництву.

До початку війни у ​​мережі працювало 736 магазинів, зараз працюють понад 620 об’єктів, 67 частково або повністю зруйновано, 27 у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Компанія розробила спеціальні алгоритми для фіксації збитків.

«Ми були змушені перебудувати низку процесів. Це стосується ланцюгів та способів постачання продуктів та товарів. З огляду на зміну асортименту у воєнний час змінилися підходи до роботи зі складською логістикою. Змінився список постачальників: дехто зупинив роботу, дехто на тимчасово окупованих територіях. Тому ми були змушені шукати нових постачальників, зокрема закордонних», — зазначили у компанії.

Перший новий магазин «Сільпо» у Львові від початку повномасштабної війни

Після початку війни істотних змін зазнав і продуктовий кошик.

«Є продукти, на які відчувається підвищений попит, тому в цих категоріях полиці починають швидше рідшати — крупи, товари тривалого зберігання, овочі. Також у дефіциті зараз сіль через зупинку одного з найбільших українських підприємств, яке перебуває у зоні бойових дій. Втім, гострого дефіциту немає, але й колишньої ширини асортименту також немає. Є дефіцит окремих груп товарів», – пояснили у Fozzy Group.

Читайте також: З початку повномасштабної війни Fozzy Group відновила роботу понад 100 магазинів

Non-food рітейл (ліки, паливо та побут)

В інших секторах рітейлу фіксується поступове відновлення роботи більшості мереж. Найшвидше відновили роботу ритейлери у товарах, у яких відчувається найбільша потреба. У травні кількість відкритих аптек збільшилася лише на 1%, з 3 440 до 3 502. Тобто закрито лише 8% від загальної кількості аптек (3 796).

У травні ще на 3% зменшилася кількість закритих магазинів сегменту drogerie, товарів для дому, хімії, косметики. Не працює 424 крапки з 2652. З 1100 магазинів EVA не працює тільки 172 крапки або 16%. У Watsons відкрито 283 магазини з 320 (не працює 12%).

Магазини електроніки, техніки та будматеріалів відновлюються повільніше. За два останні місяці торгівля БТіЕ зменшила частку закритих точок на 14%, тобто по 7% на місяць. На даний час із 894 магазинів не працює третина.

Читайте також: Три місяці війни: рестартинг ТРЦ

Найбільше закрито точок у мережі моносторів іStudio — 11 із 17, або 65%. Що не дивно, тому що в невеликій мережі відносний показник буде значним навіть за втрати однієї точки. Водночас у компанії Фокстрот, яка внаслідок бойових дій зазнала чималих втрат (зокрема, великий склад із товаром) із 169 магазинів працює половина (51%). За останній місяць рітейлер відновив роботу 8 магазинів.

Найбільш вдало пережила перші місяці повномасштабної війни мережа «Цитрус», де закрито лише 5 магазинів із 54. Найбільш динамічне оновлення демонструє Алло, компанія збільшила на 24 одиниці кількість працюючих точок, і тепер у мережі з 340 магазинів закрито лише 86 або 25% (у квітні 32%). Порівнянні показники втрат у Comfy та Eldorado: 22% та 36% відповідно.

Повільніше йде відновлення у торгівлі сектору jewelry, який і постраждав від війни найбільше — лише 12% приросту відритих точок. Тут працює 786 точок із 1313 (60%). Найкращі показники у бренду «Срібний Вік», який знизив частку непрацюючих магазинів із 95% у березні до 11% у травні. Але цього місяця з’явився новий лідер за темпами відновлення — бренд «Срібна Країна», який знизив частку непрацюючих магазинів із 67% до 26%.

Джерело