Дефіцит кадрів та зростання зарплат: як змінився ринок праці на четвертому році війни

За словами Абдулліної, кадрова криза спричинена еміграцією за кордон, мобілізацією, старінням населення. Зокрема спостерігаєється суттєвий дефіцит фахівців із практичними спеціалізованими навичками. Це насамперед слюсарі, зварювальники, електрики, водії, механіки, кравці та навіть менеджери з продажу.

Бізнес і держава фактично змагаються за цих спеціалістів. Водночас через низьку популярність цих професій серед молоді ми не маємо достатньої кількості нових фахівців, які могли б закрити ці вакансії, – говорить вона.

Також, як зазначає Анастасія Карпенко з ЮРІЯ-ФАРМ, є робота, яку фізично не може зробити жінка. Тому в компанії беруть курс на повну автоматизацію.

Заробітна плата в Україні зростає, проте не в останню чергу це спричинено низьким попитом на вакансії певних категорій. 

У березні 2025 року в порівнянні з березнем 2024-го зафіксувано суттєве підвищення медіанної зарплати у таких сферах:

• Будівництво/облицювальні роботи: +33% (з 21 500 до 28 500 грн)
• Логістика/склад/доставка:  +25% (з 20 000 до 25 000 грн)
• СТО/автомийки: +9% (з 27 500 до 30 000 грн)
• Роздрібна торгівля/продажі/закупки: +20% (з 17 000 до 20 400 грн)
• Виробництво/робітничі спеціальності: +15% (з 19 500 до 22 500 грн)
• Клінінг/домашній персонал: +24% (з 8 500 до 10 500 грн)
• Адміністративний персонал/HR/секретаріат: +14% (з 19 000 до 21 700 грн)

При цьому зростають і очікування українців щодо заробітної плати. У березні в OLX Робота ми аналізували портрет шукача роботи в Україні у 2025 році. Найбільш прийнятною респонденти визначили 30−50 тис. грн (30% респондентів), далі – 20-30 тис. грн (29%), а 25% прагнуть більшого доходу – 50 тис. грн і більше, – зазначає спікерка.

Для порівняння очікувань та того, що реально готові платити: за останніми даними OLX Робота, медіанна заробітна плата запропонована роботодавцями в Україні – 22 500 грн.

Як зазначає Марія Абдулліна, тенденція сформувалась частково у відповідь на кадрову кризу, аби заохочувати людей до працевлаштування. У дефіцитних категоріях дедалі менше вимог. Роботодавці відкриті до кандидатів 45+, пенсіонерів та жінок на “чоловічі” професії. Також помітне зростання інклюзії.

За нашими даними, у 2024 році на платформі OLX Робота кількість вакансій з параметром “підходить особам пенсійного віку” зросла до 54 тисяч (на 33% більше у порівнянні з 2023). За перші три місяці 2025 року вже було розміщено 20 тисяч нових пропозицій, – розповідає експертка.

Більш схильні наймати осіб пенсійного віку невеликі бізнеси: 29% компаній проти 13% великих компаній. 

Ольга Хоменко, представниця Boichak trading house, говорить, що роботодавці стали гнучкішими у вимогах: все більше цінується мотивація, готовність працювати, людяність. А от ідеальна відповідність резюме – вже не пріоритет. Водночас і кандидати стали чіткіше артикулювати очікування: їх цікавить “чиста” зарплата на руки, прозорі умови, стабільність і адекватний графік.

Як зазначає експертка, у сегменті “блакитних комірців” (робітники, зайняті фізичною працею) кадровий дефіцит лише поглиблюватиметься. 

Причини, на мою думку, очевидні: демографічний спад, мобілізація, еміграція та старіння населення. Водночас ми й надалі спостерігатимемо структурну диспропорцію: надлишок “білих комірців” – у сферах, де немає гострої потреби в нових працівниках. Це проєктні менеджери, маркетологи, HR-фахівці, SMM-спеціалісти, початкові позиції в ІТ, – зауважує Абдулліна.

У фокусі буде адаптація до умов, які формуються у час війни. Роботодавці мають бути готовими “йти назустріч” кандидатам та враховувати їхні потреби. Наприклад, пропонувати більш гнучкий графік, забезпечувати навчання перекваліфікації.

Одна з ключових місій ринку праці в найближчі роки – інклюзія. Це означає реінтеграцію ветеранів, підтримку людей з інвалідністю, а також залучення жінок із маленькими дітьми, кандидатів старшого віку. І тут важливу роль відіграватиме держава та державно-приватне партнерство, – каже експертка.

Читайте також: Кадровий дефіцит – рушій економічних змін: Руслан Шостак про Україну 2030-го

За її словами, очікується розвиток програм стимулювання працевлаштування, інвестиції у професійну освіту та перекваліфікацію, гранти на стажування, освітні ваучери, а також підтримка малого бізнесу як драйвера економічної адаптації.