Алла Теліга, “Галя Балувана”: що руйнує франшизу?

Франчайзинг - популярна модель розвитку бізнесу в Україні, втім, у ній не завжди працює сама лише математика. За кількістю точок, охоплених регіонів та приростом, стоять люди, які вірять у бренд настільки, що запускають власну справу під його назвою.

Перед франчайзером натомість франчайзером постає запитання: як втримати контроль, не втрачаючи довіри до партнера? І як дати свободу, не втрачаючи контроль?

Про це СЕО та власниця мережі "Галя Балувана" Алла Теліга розповіла у колонці для The Page. Українська Рада Торгових Центрів пропонує головне у своєму матеріалі.

Контроль

На думку Алли Теліги, контроль у франчайзингу не зменшує свободу, а розставляє межі, в яких ця свобода може працювати без шкоди для бренду.

Договори, стандарти, аудити це гарантія якості для кінцевого споживача і водночас – це спосіб знизити тривожність самого партнера.

У бізнес-спільноті є переконання, що франчайзі прагнуть більше свободи. Але правда в тому, що вони хочуть впевненості. У тому, що вони роблять, у ринку, у бренді. Саме тому партнери на початках рідко прагнуть експериментів, особливо ті, які не мають великого досвіду ведення бізнесу у певній галузі. Їм потрібно швидше дійти до точки беззбитковості, тож контроль – це не тиск, а інструмент зростання, - зауважує спікерка. 

До того ж, зауважує Теліга, франчайзі, що дотримуються стандартів, мають на 60% вищі шанси вийти на прибутковість в перший рік. 

Контроль працює ефективніше, коли партнер бачить не лише вимогу, а й контекст для порівняння. Якщо якась торгова точка не проходить аудит, у “Галя Балувана” показують партнеру результати інших магазинів і дають час на виправлення. У такому випадку це сприймається радше як виклик, а не як докір.

Довіра

Франчайзер не може довірити новому партнеру все одразу, однак потрібно вчитися поступово делегувати відповідальність.

На старті важливо контролювати майже всі процеси: від рецептур до комунікації з клієнтами. Пізніше цей контроль змінюється на періодичний супровід, де зберігається наступний принцип: що довше партнер працює якісно, тим більше автономії він отримує, - пояснює Алла Теліга.

У “Галя Балувана” виділили такі індикатори готовності партнера до більшої автономії:

  • стабільне дотримання стандартів;
  • прозора звітність і проактивність;
  • уміння аргументувати свої рішення та ділитися досвідом.

Водночас є три запитання, які материнська компанія має поставити собі:

  • Чи знають партнери про те, що від них очікується?
  • Чи відомо нам про труднощі, з якими вони стикаються?
  • Чи є у нас спільне поле для зростання?

Що руйнує франшизу?

Успішна франшиза базується на чітких стандартах і водночас відкритості до ідей партнерів. Є незмінне ядро: якість, брендбук, регламенти. А зона гнучкості — це адаптація під локальні ринки та маркетингові ініціативи, що не суперечать цінностям бренду.

Проблеми виникають не від самого контролю чи свободи, а від їхніх крайнощів. Розриви з’являються там, де бракує зворотного зв’язку, обміну досвідом і відчуття спільної системи.

Але найгірше – мовчання. У нашій мережі ми регулярно перевіряємо метрики залученості. Хто дає фідбек? Хто ставить питання? Хто не бере участі в щомісячних зборах? Бо саме мовчання – перший сигнал тріщини в системі, - додає спікерка.

Читайте також: Ганна Корягіна, Nhood: український ринок готовий до якісних змін, а не лише до виживання

Алла Теліга наголошує - у здоровій франшизі контроль створює передбачуваність і захищає бренд, а довіра запускає процес зростання.