Бізнес, вакансії та e-commerce: як трансформувалась економіка за роки війни

У дослідження зазначається, що 5 676 ФОПів та 1 077 компаній на тиждень, в середньому, відкривалось у 2021 році. На початку лютого 2022-го підприємці зареєстрували за тиждень рекордні 9 350 ФОПів.

З початком повномасштабного вторгнення реєстри закрилися, а реєстрація нових бізнесів стала неможливою. Після відновлення роботи ЄДР наприкінці березня було 3 565 реєстрацій ФОПів та 289 нових компаній. Загалом протягом 2022-го відкриттів нових справ поменшало: на 28% менше нових підприємців на тиждень та на 40% — компаній.

Протягом 2023 року бізнес набирав обертів: побільшало реєстрацій компаній, а кількість нових ФОПів навіть незначно перевищила показники 2021-го. Абсолютний рекорд стався восени 2023-го, коли за один тиждень відкрилось 12 534 нових підприємців. Після цього буму, у 2024-му кількість відкриттів нових справ пішла на спад.

За підсумками 2025-го бізнес вийшов на плато: 5 579 нових ФОПів і 717 компаній на тиждень.

Початок повномасштабної війни різко обвалив ринок праці: якщо у 2021 році щодня публікували, в середньому, 106 тис. вакансій, то на початку березня 2022-го — лише близько 3 тис. Відновлення почалося у квітні та досягло піку у вересні. 

У 2025 році ринок відновився на 95%: близько 100 тис. вакансій на день, а в західних областях — навіть до 150%. У work.ua зазначають, що кількість компаній, які виходять на ринок праці, нині вже дещо перевищує показники 2021-го.

Водночас у перший рік війни зафіксували рекордну активність кандидатів: у червні 2022 року вони розміщували до 170 тис. резюме на тиждень. Наразі кількість резюме залишається стабільно великою, близько 120 тис. на тиждень. Як кажуть в компанії work.ua, зростання кількості резюме у наступні роки радше пов’язане з розвитком сервісу, ніж із новими хвилями безробіття.

Структура ринку також змінилася. Частка вакансій без вимоги досвіду зросла з 29% у 2021 році до 42% у 2025-му. Гендерний баланс зсунувся у бік жінок: їхня частка серед кандидатів зросла з 53% до 62%.

Змінився й професійний запит: у топі залишаються продавці та менеджери з продажу, втім наразі попит на барменів перевищив попит на бухгалтерів, а до кухарів та офіціантів додалися вакансії водіїв.

В OLX зазначають, що напередодні повномасштабної війни високий попит на кандидатів був у категоріях роздрібної торгівлі та логістики/доставки. Також значну кількість оголошень фіксували у сферах будівництва/облицювальних робіт та виробництва/робітничих спеціальностей.

Переважно, потреби роботодавців у фахівцях у 2025 році були такими самими — втім змінилась кількість запитів. Зріс попит на:

• касирів (медіанна зарплата — 18,5 тис. грн),
• продавців (зарплата — 18 тис. грн),
• водіїв (зарплата — 35 тис. грн).

Після різкого падіння на початку повномасштабної війни вже наприкінці 2022-го український e-commerce почав зростати й тримає позитивну динаміку досі. 

Так, у перші тижні вторгнення активність онлайн-покупців знизилася до 7% за даними платформи для створення інтернет-магазинів “Хорошоп”. Ознаки пожвавлення ринку з’явились ще у серпні, а додатковий імпульс стався у період сезонних розпродажів у листопаді та грудні.

У “Хорошоп” зазначають, що у бізнесу зростає інтерес до онлайн-продажів навіть в умовах війни. Підприємці адаптувалися: якщо у попередні роки під час блекаутів та масованих обстрілів активність помітно знижувалася, то нині подібні фактори майже не впливають на динаміку запуску нових магазинів.

Читайте також: Понад 70% українців не завершують онлайн-покупки через “бар’єри” (дослідження)

Наразі на платформі працює понад 12 000 українських онлайн-магазинів, які згенерували 15 млн замовлень у 2025 році.