Блекаути і великі рахунки: малий бізнес України зазнає труднощів – Reuters

Малий бізнес в Україні стикається із тиском через російські удари по енергосистемі, що призводить до відключень електроенергії, а подекуди води та опалення.

Як пише агентство Reuters, власниця салону краси під Києвом Наталія Білостоцька була змушена тимчасово закрити точку, коли температура всередині впала майже до нуля.

Спочатку дівчата казали: “Все гаразд. Ми зігріємося”, – згадує вона. – Потім мені зателефонувала фахівець з манікюру і показала на відео, що її пальці не згинаються від холоду.

Білостоцька — одна з багатьох власників малого бізнесу, які намагаються втриматися на плаву, поки Україна переживає найхолоднішу зиму за чотирирічну війну.

За словами Білостоцької, її рахунок за електроенергію зріс приблизно вчетверо — до 58 тис. грн на місяць, плюс ще близько 15 тис. грн на пальне й обслуговування генератора.

Підвищення цін – це не варіант, сказала вона, бо клієнти просто перестануть приходити. Салон відновив роботу на початку лютого, але через нову хвилю морозів у приміщенні трималося близько 6 градусів, тож відвідувачі приходили у зимових куртках.

Вона відкрила свій перший салон в Ірпіні, що є частиною франшизи G-Bar, у 2023 році. Минулого року вона відкрила свій другий салон у сусідньому місті Буча. 

Про складні місяці попереджає й ресторатор Євген Клопотенко, а в опитуванні Національної ресторанної асоціації України 60% респондентів сказали, що енергетична криза становить критичну загрозу для їхнього бізнесу.

У Київській школі економіки назвали відключення електрики нагальним економічним ризиком: тривалі перебої можуть коштувати 2-3% ВВП, якщо бізнес не зможе швидко адаптуватися.

Національний банк України також знизив прогноз зростання економіки цього року з 2% до 1,8% через енергетичну кризу.

Читайте також: Понад 20% складів зруйновано: втрати комерційної нерухомості від обстрілів рф

Економісти зазначають, що малий бізнес страждає не лише від блекаутів, а й від нестачі кадрів та воєнних ризиків для приміщень і постачання. Він забезпечує роботою майже половину працівників, тому масові закриття можуть посилити безробіття й еміграцію.