OLX та Rozetka під новими правилами: кому доведеться платити податки за онлайн-продажі

Нові правила поширюватимуться на всіх повнолітніх, хто заробляє через цифрові платформи. Правила охоплюють і надання послуг, наприклад таксі через Uklon або Bolt, репетиторство й інші фріланс-послуги на платформах Preply, Upwork, Kabanchik, оренду житла через платформи типу Airbnb чи Booking, продаж на іноземних сайтах, як-от Amazon чи Etsy.

Водночас законопроєкт не торкнеться посередників, які лише обслуговують платформи – наприклад, платіжні сервіси (LiqPay, WayForPay, Platon), рекламні майданчики чи компанії, що підтримують програмне забезпечення.

Новий законопроєкт передбачає наступне:

• Спецрахунок у банку обов’язковий для регулярних продажів: усі кошти з цифрових платформ мають надходити тільки на нього.
• Податок для продавців із цифрових платформ – 5% ПДФО + 5% військового збору (разом 10%), якщо відкрито спеціальний рахунок у банку.
• Якщо рахунок не відкрито – діє стандартна ставка 18% + 5% = 23%.
• Ліміт доходу для підзвітних продавців – до 834 мінімальних зарплат на рік (близько 6,7 млн грн).
• Виняток: якщо за рік було не більше ніж три продажі на суму до 2 тис. євро – можна користуватись звичайним рахунком і ставка залишиться 10%. Але повідомити номер рахунку все одно доведеться платформі.
• У разі перевищення ліміту доходу потрібно самостійно подати декларацію й сплатити податок за загальною ставкою.
• Спецрахунок не буде потрібний тим, хто офіційно зареєстрований як ФОП, сплачує податки та подає декларації.

Усі оператори цифрових платформ до 1 квітня 2026 року мають пройти реєстрацію в Державній податковій службі та подавати туди звіти. Платформа буде податковим агентом й стягуватиме податки на користь держави. Детально описаної та затвердженої процедури наразі немає.

Найлогічніше рішення: цифрові платформи починають виконувати функції податкового агента лише після перевищення користувачем встановленого ліміту, говорить генеральна менеджерка Glovo в Україні Марина Павлюк. З технічного боку реалізувати таку модель нескладно, і для нашої інфраструктури це не становить проблеми, зазначила вона.

В OLX сподіваються, що законодавці зможуть вибудувати прозорий і зрозумілий процес впровадження змін та нададуть достатньо часу для його технічної реалізації.

Потенційне запровадження нових зобов’язань для платформ – зокрема, фіскальних функцій – може мати низку негативних наслідків. Існує ризик, що ускладнення процедур звітності та фіскалізації призведе до відтоку продавців до альтернативних каналів, де податковий контроль фактично відсутній, – зазначили в OLX у коментарі LIGA.net.

Марина Павлюк зазначає, що якщо для імплементації використають застарілі інструменти, система може виявитися повільною й незручною, що створить додаткові труднощі для бізнесу. Якщо ж уряд обере сучасні цифрові рішення у співпраці з бізнесом, реалізація відбудеться швидко й ефективно. Гарним прикладом можуть стати рішення, які вже розроблені Мінцифрою на базі "Дії".

Технічно ми здатні підготувати платформу до вимог нового законодавства упродовж кількох місяців, – каже Павлюк.

Вона додала, що їхня компанія не планує перекладати додаткові фінансові навантаження на клієнтів та запроваджувати додаткові комісії.

Окрім того, що користувачі повинні будуть зареєструвати спеціальний рахунок і передавати всю інформацію про продажі, зміни торкнуться й тих, хто надає свої послуги чи продає товари на зарубіжних сайтах.

Українська податкова не отримає автоматично інформацію про всі продажі на OLX чи у соцмережах. Українські платформи будуть зобов’язані збирати дані лише про доходи нерезидентів і передавати їх у країни їхнього резидентства, каже керуюча партнерка GLS LAW COMPANY Ольга Черевко.

А от інформація про українців, які продають товари чи послуги на зарубіжних платформах, як, наприклад, Amazon, Etsy або Upwork, потрапить до податкових органів тих країн і вже звідти автоматично надійде в Україну.

Тобто тиск відчують насамперед ті, хто заробляє за кордоном і досі не декларував ці доходи в Україні, – додала вона.

Ще одна проблем для продавців – визначення, який дохід підлягає оподаткуванню. Податки нараховуються на повну суму, сплачену покупцем, без урахування витрат на матеріали, пальне, комісії чи інші супутні витрати. Наприклад, якщо ремонтник пофарбував квартиру й отримав 4 000 грн, податок нараховуватиметься на всю суму, незалежно від того, скільки він витратив на фарбу та інструменти. Якщо фрилансер виконав замовлення з дизайну сайту за 8 000 грн, податок стягують із цієї суми, без вирахування часу чи програмного забезпечення, яке він використовував.

Законопроєкт №14025 передбачає штрафи для операторів цифрових платформ, якщо вони порушують правила подання звітів про доходи підзвітних продавців:

• 100 мінімальних зарплат (800 000 грн) за повну відсутність звіту (мінімальна зарплата наразі становить 8 тис. грн);
• 0,5 мінімальної зарплати за кожен календарний день за несвоєчасне подання звіту або виправленого звіту;
• 0,5 мінімальної зарплати за кожного продавця за неточні або неповні дані;
• 5% від загальної суми виплат продавцю (але не менше однієї мінімальної зарплати) за умисне або систематичне невнесення інформації;
• одна мінімальна зарплата за порушення строків зберігання документів або правил припинення доступу продавця; у разі невключення продавця до звіту – 50 мінімальних зарплат.

Якщо підзвітний продавець не повідомить банк або платіжну систему про свій статус під час відкриття рахунку чи електронного гаманця, йому загрожує штраф 680 грн за кожен такий випадок.

Цей законопроєкт – частина глобальної ініціативи, що вже діє в ЄС (директива DAC7). Для України – це виконання міжнародних зобов’язань та умов співпраці з МВФ, а також важливий крок у напрямку євроінтеграції.

Основною перевагою є підвищення прозорості доходів фізичних осіб і підприємців, – зазначає Тетяна Шуляк, адвокатка MK Legal Service.

Це також відкриває шлях до легалізації комерційної онлайн-діяльності, зокрема фрилансу, онлайн-продажів та інших форм цифрової зайнятості, говорить податкова адвокатка ЮК "Приходько та партнери" Юлія Панасюк.

Закон дозволить державі ефективніше відстежувати доходи через маркетплейси, застосунки чи соцмережі, розширить податкову базу і забезпечить додаткові надходження до бюджету.

Ольга Черевко підкреслює, для держави це – розширення податкової бази та виконання міжнародних зобов’язань у сфері прозорості, водночас для економіки – зменшення "сірих" продажів.

Економіст Олександр Хмелевський вважає, що частина продавців почне оминати відомі платформи й переходити у "сіру" зону. На його думку, особливо несправедливим є оподаткування продажів уживаних або власноруч виготовлених речей, адже фактично податки сплачуються кілька разів з однієї й тієї самої суми.

Без чітких пояснень і зрозумілих спрощених процедур, багато людей ризикують опинитися або в зоні порушення податкового законодавства, або змушені будуть повністю перейти в тінь, – каже Юлія Панасюк.

Читайте також: Rakuten Viber запустив власний маркетплейс в Україні: чи зможе він потіснити OLX і Prom?

Водночас податкові органи отримають величезні масиви даних, які складно буде обробити, додає адвокатка MK Legal Service Тетяна Шуляк. У результаті витрати на адміністрування можуть зрости й лягти на плечі споживачів через підвищення цін.