Піднімати ціни чи йти в “тінь”: що чекає ресторанний ринок після 1 жовтня
Ресторанна галузь України переживає складний період: витрати зростають, а купівельна спроможність клієнтів падає. У результаті цього — заклади закриваються.
Співвласниця Відьма-бару "Лиса гора", головна редакторка ProIT Олеся Остафієва розповіла про зміни в законодавстві, які багато ресторанів можуть не витримати у колонці NV Бізнес.
За даними, які наводить ресторанний консультант Ольга Насонова, до кінця року в Києві може закритися до 20% ресторанів. Це стосується навіть тих закладів, які ще донедавна мали стабільну аудиторію.
Зміни в законодавстві
З 1 жовтня 2025 року набувають чинності нові вимоги, закладені в Закон України від 16.07.2025 4536-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення".
Здавалося б до чого тут промислове забруднення та ресторани? Але диявол у деталях: цим законом вводяться норми середніх зарплат, доходи та підтвердження відповідності ними — зокрема для тих бізнесів, які мають ліцензії на роздрібний продаж підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне), — розповідає експертка.
Тож відтепер, для суб'єктів господарювання, що мають алкогольні та тютюнові ліцензії, середня зарплата працівників має бути не менш ніж 2 мінімальні зарплати, станом на зараз це 16 000 грн.
Для об'єктів із меншою площею чи поза межами обласних центрів/Києва — можливі знижені вимоги (1,5 мінімальної зарплатні) за певних умов. Якщо в закладі цих вимог не дотримуються три календарні місяці поспіль, ліцензія на підакцизну діяльність може бути анульована.
Чому це загрожує ресторанам
Остафієва бачить декілька критичних моментів, через які нові норми можуть підірвати можливість балансувати, особливо для середніх і малих закладів.
В різних країнах є різна культура чайових, з якої випливає і формування зарплат. У США частіше за все відсоток чайових одразу впишуть клієнту в рахунок, а в Південній Кореї чи Японії це можуть сприйняти як приниження. В Україні ж історично склалося, що гості здебільшого залишають 10% "на чай".
Ці працівники отримують мінімальну зарплату від роботодавця і додаткові бонуси від гостей. У доковідні часи один відомий ресторан, що славився щедрими гостями, брав з офіціантів 3 000 грн на місяць за можливість в них працювати й направляли ці "взноси" на преміювання працівників кухні, — розповідає Остафієва.
Невисока зарплата частини ресторанних працівників є такою не через те, що вони отримують зарплату в конверті, а тому що такі правила гри на ринку, додає вона.
Як розповідає експертка, Відьма-бар "Лиса гора" працює в Києві з 2017 року. За цей час офіційна інфляція у країні склала 97%, зарплатний фонд закладу зріс майже втричі, коктейль зі 120 грн здорожчав до 290 грн, а місячний виторг наразі складає трохи меншу суму, ніж мали у 2017-му.
Будь-яке збільшення витратної частини може вивести бізнес у мінус. Вже зараз він балансує на грані й скоріше виконує соціальну функцію, а бюджет — податковими надходженнями, але не забезпечуючи бізнес системними прибутками.
Цю тенденцію ми спостерігаємо майже рік: маючи успішний заклад і стабільну наповненість, ми чітко бачимо, що гості почали економити. Проведений час у закладі той самий, а середній чек — менше. Гості визначають для себе, яку суму готові витратити і не виходять за свої обмеження. Якщо у перші роки роботи ми продавали в середньому 2 000 коктейлів на місяць, то зараз вдвічі менше при співставній кількості гостей, — розповідає рестораторка.
Вона додає, що вже зараз багато ресторанів працюють на межі — витрати на продуктові ресурси, енергію, оренду, комуналку ростуть. Підвищення середньої зарплати працівникам — суттєвий тягар. Для того, щоб ресторатору тримати середню зарплату на рівні 2x мінімалки, доведеться або скорочувати кількість персоналу, або підіймати зарплати, або переглядати меню.
Гірший сервіс, вищі ціни
Щодо наслідків нововведення, то перш за все, знову зростуть ціни. Проте це шлях ризику, адже частина клієнтів може просто припинити ходити до таких закладів.
Це логіка попиту. У центрі великих міст, де конкуренція висока, клієнти дуже чутливі до ціни та до співвідношення ціни і якості. Якщо утримаєш якість — можна підняти ціни, але це обмежений простір. Тим більше, що утримати якість сервісу на "довоєнному" рівні абсолютно неможливо — нестача працівників колосальна, — каже Остафієва.
Заклади, розташовані поза Києвом або обласними центрами, або далеко від таких, мають трохи більш "щадні" вимоги (1,5x мінімальної зарплати), але ці вимоги теж можуть бути важкими для них, особливо якщо клієнтська база не дуже платоспроможна, додає рестораторка. Об'єкти малого розміру та ті, що працюють у туристичних чи сезонних зонах, змушені працювати зі значно меншим кеш-флоу цілий рік.
Читайте також: Ресторатор Алекс Купер йде в ритейл і відкриває перший магазин у Києві
Експертка підсумовує, що якщо бізнесу не вдасться протягом трьох місяців витримати нормативні вимоги — є ризик анулювання ліцензії, або ж ресторанний бізнес піде "в тінь" і бюджет отримає зворотній ефект. Судячи з тенденцій на ринку, бюджет в будь-якому разі отримає зворотній ефект, адже прогнози експертів щодо закриття 20% закладів, особливо з прийняттям цього закону, цілком виправдані, додає вона.
Найпопулярніші пости і сторінки
- Новини - Українська Рада Торгових Центрів
- У ТЦ Олді в Житомирі відкриється магазин Sinsay
- Zara повернулась. Як відновлення роботи Inditex сприйняли різні гравці українського ринку
- Українська Рада Торгових Центрів
- Українці все частіше обирають якісний текстиль місцевих виробників (дослідження)
- У ТРЦ City Center відкрилися нові магазини міжнародних мереж New Balance та Diverse
- Залучають студентів та жінок. Через війну будівельна галузь України потерпає від кадрового голоду
- Компанії Esprit подали заяви про банкрутство
- У Європі з'явиться перший магазин "міської мобільності" - що це
- В "АТБ" прокоментували бронювання працівників від мобілізації

