Податки для OLX та Glovo: як нове законодавство вплине на вартість доставки для українців

Реалізація законопроєкту №13232, яким передбачається оподаткування доходів цифрових платформ, потребує технічної інтеграції з державними системами, зокрема з Податковою, для подання звітності. Ефективне впровадження цього механізму спростить співпрацю з кур’єрами.

Про це розповіла директорка Glovo в Україні Марина Павлюк у коментарі LIGA.net. 

Платформа Glovo, яка була залучена до розробки документа, вже готується до законодавчих змін.

Ми вітаємо зміни у законодавстві, адже платформна економіка на сьогодні не урегульована і змушена підпорядковуватися застарілим нормам і правилам. Ці зміни мають стати важливим кроком уперед для індустрії, – зазначила Марина Павлюк.

За її словами, згідно з даним законопроєктом, державний бюджет отримає додатково близько 10 мільярдів гривень щороку. Проте більш важливо те, що він дозволить урегулювати економічну роль тих, хто отримує дохід через цифрові платформи, що особливо актуально під час війни

Законопроєкт передбачає, що 10% від доходу курʼєрів (5% податку на дохід і 5% військового збору) будуть автоматично перераховуватися до державного бюджету через цифрові платформи. А решту – 90% – курʼєр отримає як чистий дохід.

Наразі складно спрогнозувати, як нова модель вплине на ринок. Але ми переконані: якщо її впровадять з урахуванням цифрових інструментів та особливостей роботи платформ, суттєвого впливу на ринок або вартість доставки не буде. Навпаки — якісна реалізація цього законопроєкту зробить взаємодію з платформами ще зручнішою як для досвідчених курʼєрів, так і для тих, хто тільки хоче спробувати цю модель заробітку, — пояснює директорка компанії.

У компанії очікують адекватної реакції спільноти самозайнятих, тому закон має бути реалізований просто й зрозуміло для всіх учасників ринку, каже Павлюк.

Читайте також: Онлайн-продажі під контролем: Податкова виявила 11 тисяч українців, що під загрозою штрафів

За її словами, важливо, щоб подання заявки та реєстрація самозайнятих осіб були максимально доступними. Україна вже має позитивний досвід запуску цифрових сервісів, що спрощують життя та знижують рівень бюрократії. Тож у Glovo розраховують, що цей законопроєкт теж буде таким прикладом.