Володимир Чекалов, ТЦ GrushevSky: активно працюємо над food-зоною та розважальною складовою

Від самого старту GrushevSky показав себе як живий і потрібний проєкт. Уже в перші дні було зрозуміло: район чекав на такий формат. Потоки відвідувачів перевищили наші прогнози, і навіть орендарі, що вагалися, переконалися — попит є.

Ми зробили ставку на сильних fashion-операторів (Sinsay, Famo, Andi), які одразу сформували базовий трафік. До них додали якірні категорії щоденного попиту: продуктовий маркет "Амбар" та флагманський формат магазину "ЩОДНЯ" (товари для дому та drogerie). Так tenant-mix став комплексним, а ТРЦ — частиною щоденних маршрутів мешканців.

Зараз активно працюємо над food-зоною та розважальною складовою. Торговий центр має бути простором, де хочеться залишатися довше. Ведемо переговори з операторами, щоб підсилити сімейний компонент: у планах відкриття дитячого центру дозвілля та галереї послуг.

Наше завдання - зробити GrushevSky місцем зустрічей і повсякденного життя: коли дитина має чим зайнятися, дорослі можуть скупитися, випити кави й вирішити щоденні справи. Так об’єкт інтегрується в громаду й отримує стійкий трафік.

Труднощі були неминучими. Найбільше відчувалася нестача спеціалістів: війна змінила ринок праці, і підрядники не раз стикалися з дефіцитом кваліфікованих людей. Це проблема, яку сьогодні відчуває практично кожен бізнес в Україні, і девелопмент — не виняток.

Попри це строки залишалися критичними. Ми пообіцяли орендарям відкрити центр у визначений час і не мали права підвести партнерів. Команда максимально мобілізувалася, перерозподіляла ресурси, залучала додаткові підрядні сили й тримала процес під постійним контролем.

Завдяки гнучкості та злагодженій роботі ми відкрили GrushevSky вчасно, підтвердивши, що навіть у складних умовах можна виконати зобов’язання й зберегти довіру ринку.

Ринок ритейлу Закарпаття далекий від насичення: попит на якісні площі суттєво перевищує пропозицію. Навіть потенційний запуск довгобудів — ТРЦ KORONA та ТРЦ "Україна", що принесуть хвилю нових операторів і великий блок fashion, не закриє дефіцит. Міжнародні гравці на кшталт Inditex, H&M чи New Yorker досі не можуть вийти на ринок — в Ужгороді немає об’єктів рівня «регіонального» ТРЦ.

Війна стала несподіваним драйвером для Закарпаття: регіон отримав приплив населення, інвестицій і релокованого бізнесу, що запустило активний розвиток житлової та комерційної нерухомості. Навіть якщо частина переселенців повернеться, інфраструктура та нова економіка споживання залишаться, створюючи довготривалу привабливість для життя й бізнесу.

Ужгород — головний бенефіціар цих процесів. Зосереджене зростання може запустити «невидимі механізми» внутрішньої міграції: молодь тяжітиме до міст із кращими сервісами, освітою та рітейл-інфраструктурою. Шанс, який місто отримало зараз, цілком може стати основою його довгострокового розвитку й відриву від інших міст області.

Цікаво, що дефіцит якісних площ породжує нові підходи. Уже є щонайменше кілька концепцій створення регіонального ТРЦ у форматі 50–60 тисяч м кв. В одному випадку йдеться про реконцепцію промислових площ, у другому — про девелопмент на «чистій» ділянці з нуля. Але в обох кейсах поки що бракує інвестора для реалізації. Це яскравий сигнал: ринок готовий прийняти проєкти такого масштабу, але потрібні фінансові партнери, які поділятимуть довгострокове бачення.

Успіх сучасного ТРЦ — це поєднання трьох речей.

Перше — локація, підкріплена якісним геомаркетингом. Без аналізу демографії, доходів, потоків і конкуренції навіть найкраща ділянка може не "запрацювати".

Друге — стратегічний tenant-mix. Баланс міжнародних брендів, національних мереж і локальних операторів створює екосистему, де кожен підсилює іншого. Це основа стабільного трафіку й прогнозованого кеш-флоу.

Третє — досвід відвідувача. Архітектура, дизайн, навігація, сервіс, food-зона й розваги формують середовище, куди хочеться повертатися.

Читайте також: ТОП публікацій українських ТРЦ в соцмережах у вересні 2025 року

Для українських девелоперів висновок простий: мислити ширше, ніж квадратні метри. ТРЦ має бути не лише комерційним об’єктом, а центром тяжіння для людей, бізнесу та міста.