Продуктові мережі змінюють формат: фокус на кулінарний досвід та гіперперсоналізацію – експерт

Великі продуктові магазини поступаються компактним і технологічним форматам. Мережі у боротьбі за клієнта роблять ставку на унікальний кулінарний досвід та гіперперсоналізацію.

Про це розповіла директор компанії UTG Євгенія Локтіонова агентству "Інтерфакс-Україна".

Сучасний продуктовий ритейл переживає масштабну трансформацію: класичні великі формати поступаються місцем компактним, гнучким та технологічним магазинам, орієнтованим на швидкість і закриття щоденних потреб клієнта, – зазначила вона.

За її словами, наразі формати продуктового ритейлу змінюються у кількох напрямках, зокрема через перехід до мікроформатів. Замість великих залів ритейлери частіше розвивають convenience store та мінімаркети площею 50-400 кв. м.

Відбувається й максимальне наближення до клієнтів. Активно розвиваються формати ultra proxy та Pick Up Point (100-150 кв. м) у житлових комплексах та транспортних вузлах, а кожен квадратний метр оптимізується. Наприклад, обираються ключові товарні групи, розширюються зони для свіжих овочів, фруктів, м’яса та молочної продукції, займають готові страви, зони випічки та кавові куточки.

Також продовжується розвиток власних торгових марок, які створюють високу маржу й лояльність. Розвиваються сервіси та автоматизація. Впроваджується Click & Collect та експрес-доставка у інтеграції з сервісами швидкої доставки та можливість забрати зібраний онлайн-кошик у магазині біля дому.

Окрім цього, вітчизняний ритейл фокусується на розвитку енергонезалежністі, обов’язковим сервісом та стандартом обладнання стала наявність автономного живлення, додає Локтіонова.

Щоб вирізнятися серед конкурентів, ритейлери використовують три головні стратегії:

• надання унікального кулінарного досвіду (Experiential retail): перетворення магазину на фуд-хол. Клієнт приходить не просто за інгредієнтами, а поїсти в самому маркеті (естетичні фуд-зони, відкриті кухні).
• емоційний дизайн та концептуальність (наприклад, тематичні магазини "Сільпо"). Де-факто магазини стають багатофункціональними просторами.
• фокус на гіперперсоналізації: за допомогою мобільних додатків та ШІ клієнти отримують індивідуальні знижки на основі їхньої історії покупок у реальному часі.

Затребуваність класичних гігантських магістральних гіпермаркетів відчутно знизилася. Споживачі не хочуть витрачати кілька годин у вихідні на поїздку за місто для закупівлі на два тижні наперед. Цьому сприяють розвиток онлайн-доставки, падіння купівельної спроможності та прагнення до економії часу.

Проте великий формат не відмирає, а трансформується. Великі гравці переходять у формат "компактних супермаркетів" (до 2-3 тис. кв. м) або відкривають власні продуктові точки всередині інших хабів, такий прикладом є розвиток "Епіцентр Food, – каже Локтіонова.

За її словами, великі супермаркети та гіпермаркети мають змогу залучати трафік завдяки пропозиціям ексклюзивного асортименту чи суттєвим ціновим перевагам, або створюючи екосистему послуг (аптека, хімчистка, зоотовари, дитяча кімната, пункт видачі замовлень, банківське відділення та ін).

Ще один тренд, в межах омніканальності, використання площі гіпермаркету як Dark Store – бази для збирання великих онлайн-замовлень і подальшої доставки.

Читайте також: Роздрібна торгівля в Україні у квітні 2026 року сповільнила зростання до 7,8%

Експертка підсумувала, що ринок повністю підлаштовується під покупця: для швидкого перекусу чи щоденного добору – дрібний технологічний формат поблизу, для емоційного шопінгу чи великих закупівель – трансформований супермаркет-хаб.

Джерело фото: Magnific