“Це амбасадори держави”. Чому брендам не варто ховати “українськість” – експерт

Часом українські бренди, орієнтуючи на глобальний ринок, відходять від чіткого позиціонування себе як українського бізнесу. У цьому прагненні до універсальності вони поступово трансформують важливу частину своєї ідентичності.

Як український характер і культурні цінності можуть стати конкурентною перевагою на міжнародній арені розповіла Олена Зубарєва, директорка зі стратегічних комунікацій і розвитку корпорації TERWIN, у коментарі Forbes.

За словами експертки, українські бренди дедалі частіше не акцентують на країні свого походження, натомість позиціонують себе як міжнародні бренди.

З одного боку, так, це прагматично. Виходити одразу на європейські та американські ринки, інтегруватися в їхню культуру споживання — означає підвищити шанси на комерційний успіх. Особливо у часи, коли слово “Україна” може сприйматись крізь призму війни та нестабільності, — говорить вона.

Проте з іншого боку, як зазначає Зубарєва, без історії не буває ідентичності, а без ідентичності не буває сильної репутації. Вміння бренду передати українську ідентичність — свідчить не лише про його конкурентоспроможність, а й про змістовність.

Олена Зубарєва наводить кілька прикладів таких брендів, перший з яких Guzema. Це приклад бізнесу, що створений із глибоким відчуттям української естетики, але не замкнений у ній. Валерія Гузема поєднує мінімалізм із символізмом, створюючи прикраси, що розповідають історії — іноді особисті, іноді національні. І саме тому бренд резонує на міжнародному ринку.

Ksenia Schnaider — сміливо транслює нову українську моду: інтелектуальну, самобутню, вуличну й глибоко рефлексивну. Вони не бояться показувати свою ідентичність у кожному денімі, у кожному силуеті, і саме це стало їхньою перевагою.

Бренд Gunia Project — поєднує архаїку, традиційне українське ремесло й сучасний дизайн. Їхні предмети не просто речі — це носії пам’яті, гідності, жіночої сили.

Бренд “без батьківщини” — це втрата можливості

Є й інші приклади: талановиті українські стартапи, технологічні продукти, бренди одягу, які свідомо не вказують українське походження. Це може допомогти знайти інвесторів чи вписатись у міжнародний ритейл.

Але в такому випадку країна втрачає можливість бути частиною їхнього успіху. Адже сьогодні саме бренди — це найкращі амбасадори держави, які формують її імідж не в новинах, а в щоденному побуті, — зауважує Зубарєва.

Межа між глобальним і своїм

За словами експертки, український характер це витримка, сміливість, емпатія, почуття гідності й розумна самоіронія. Все це можна зашифрувати у візуальному стилі, сервісі, упаковці, в меседжах і навіть у шрифтах.

Доказом є світові приклади:

  • Японія — через простоту та повагу.
  • Італія — через стиль і майстерність.
  • Швеція — через етичність і мінімалізм.
  • США — через гнучкість і гордість за Made in USA.

Читайте також: Головний виклик – експансія: як український бренд Etnodim зростає п’ять років поспіль

Україна може бути рівною серед них, якщо не буде соромитися себе, переконана Олена. Якщо перетворить своє коріння на репутаційний актив, а не на тінь минулого. Бо репутація — це завжди історія. А національна ідентичність — її початок.